Степан Гавриш
в интернет-пространстве:

Developer проти диктатора
18.06.2018

Президент Трамп все це перекреслив, перетворивши політику в інструмент своєї «дивовижно-фантастичної» інтуїції. І ніяких розрахунків, тривалої роботи яйцеголових експертів, порад професійних розвідників, військових і, взагалі, інтелектуалів. В тонкі, крихкі і неймовірно складні, ранимі і прозоро-скляні світи він увірвався болідом, швидко руйнуючи глобальну стабільність. США і є її основним бенефіціаром. Вдивляючись у світлину його нашвидкуруч зібраного «Саміту» з Кім Чен Ином, замайорілими шеренгами прапорів двох держав, керуючої світом імперії і найбіднішої країни-вигнанця, ми вже не бачимо традиційного американського лідера, а – месію, який прийшов усіх врятувати шляхом простої угоди:гарантії слова в обмін на відмову Пхеньяна від ядерної зброї.

Якщо навіть Будапештський меморандум США закинули десь на смітник, то підписаний в Сінгапурі Трампом документ є лише літературною обробкою неймовірної піар-технології, задуманої самим президентом США і ним блискавично реалізованої. В ньому Америка відкрила двері для юного диктатора в клуб світових імперій (Китай і Росія тепер навипередки хочуть з ним мати свої угоди), а Пхеньян залишив за собою на узбережжі Жовтого моря і кордонів з Китаєм 7 ядерних реакторів, в основному на важкій і легкій воді, і не зобов’язався заморозити ще чотири, які будуються, включаючи тисячі й тисячі центрифуг; десь 20 готових до застосування ядерних боєзарядів і матеріалів із збагаченого урану – ще десь на 60. Разом із величезним парком ракет, найперше МБР «Хвасон» (Марс) – 14-15, які можуть досягати території США; «Пуккексон-1» з підводних човнів з дальністю 900-1200 км. Не забудемо, що останнє підземне ядерне випробування, яке викликало землетрус до 6,1 балів, було здійснено боєзарядом майже в 20 разів більше скинутої США бомби на Хіросіму - 120 кілотонн.

В документі із величезним чорним підписом Трампа, про все це – ні слова. Як і про розумну демілітаризацію майже 1,5 млн. армії КНДР з 4,5 млн. резервістів і 3,5 млн. мілітарних силових структур, які сукупно володіють авіацією - 1000 літаків, 76 підводними човнами і надводним флотом майже в 600 бойових кораблів. А як бути з укріпленими десь у 5 тисяч стволів важких ракетно-артилерійських систем в скелях на південному кордоні з Південною Кореєю, на територію якої під землею для проведення бойових операцій за десятки років прорита величезна мережа інфільтраційних тунелів від 1 до 5 кілометрів, найбільший з яких здатен пропустити до 30 тисяч солдат за годину на глибині від 50 до 150 метрів?

Переговори на переговори. Хитрість Трампа на спадкову хитрість обожнюваного Великого Лідера Чучхе, ані дідові, ані батькові якого так і не вдалося потиснути руку американського президента. Робили для цього все можливе і неможливе. Ми не знаємо глибини ядерної заморозки, яка досягнута на цьому дивовижному ярмарку марнославства. Ну, хоча би, чи реалізована концепція трьох «ні»; - припинення подальшої ядерної програми разом із атомними підривами; - заборона транспортування ядерної зброї за межі КНДР; - і абсолютна заборона використання ядерної зброї і погроз нею. Зрозуміло, в обмін на пакет великих привілеїв. Разом із особистим, вічним імунітетом.

Трампу прийдеться тепер часто літати до Пхеньяну, про що він пообіцяв своєму новому другу Кім Чен Ину, бо ніяких інших способів контролю за денуклеаризацією у документі не передбачено.

Українські соцмережі не цікавляться цим питанням. Мовчать і високі державні діячі, які досить жорстко і вульгарно, нещодавно, обзивали кандидата в президенти Трампа без будь-яких причин для цього. Але сьогодні є надзвичайно вагомі виклики для кожного з них, пов’язані із «лінією Трампа» щодо розколу Західного Альянсу, криза якого запущена саме США у 2008 році шахрайством на фінансових ринках, і впертою місією повернути вигнану за окупацію України, Росію в G-8.

Перше загрожує Києву тим, що тема України, не без «підтримки» української влади, досить стрімко опускається вниз в пріоритетах Заходу. Все більше країн ЄС вимагають пом’якшити або навіть припинити санкційний тиск на РФ. А це єдина зброя в протистоянні України з нею та виключний спосіб утримання влади чинним президентом. Лідери Європи літають до Путіна і всіляко його задобрюють, шукаючи точки дотику компромісів, але не їдуть до Києва і не приймають в себе на віллах українське політичне керівництво. Вступ до Європейського Союзу для нього є лише внутрішньою піар-технологією, оскільки країна без реформ із критичною корупцією та фактичною ліквідацією владних систем стримувань й противаг не наздоганяє навіть слабкі західні демократії, а все більше занурюється в хаос і невизначеність. Вступ до НАТО, без сумніву, стало питанням не двосторонніх відносин, а геополітики, де в Москви ніхто і не збирається забирати право вето. В останніх публічних виступах Владімір Путін чітко заявив про право Росії на управління Україною, вимагаючи створення на Донбасі визнаної світом воєнної автономії, федералізації держави, гарантій відмови від вступу в НАТО і, очевидно, ЄС, пригрозивши у випадку посилення активної оборони країни і спроб відновити контроль в лугандоні, взагалі знищити українську державність. Українська влада пропустила це повз вуха.

Єдиний захисник України – Конгрес США, який одночасно веде тривалу боротьбу з президентом, маючи мало шансів на перемогу. Обраний меншістю Трамп, звинувачений у фальсифікаціях виборів за підтримки Росії, обрав стратегію зламати традиційний американський істеблішмент існуючої системи противаг і легітимізувати персонально Владіміра Путіна як світового лідера в очах американців, у всього світу, звівши до нуля все розслідування прокурора Мюллера. У графіку саміт «Трамп-Путін». Зі світлинами і метафорами для ядерного електорату республіканців. Це - угода девелопера, розрахована на досягнення точкової мети. Те, що вона може зруйнувати Західний Альянс і перенести світ в іншу реальність, де його волотильність і непередбачуваність знецінить досягнуте і відкриє двері до пекла, його не цікавить. Він самостверджується через руйнування всіх перегородок, які і є формою порядку правил і традицій, що забезпечували послідовність і сталість розвитку цивілізації. Показова світлина німецького фотографа із Саміту G-7 в Канаді, де Ангела Меркель в оточенні вкрай розгублених партнерів переконує Трампа схаменутись і підписати обтічне спільне комюніке.

Трамп чутливий до образ і не забуває всі, завдані українцями. Старий істеблішмент, який працює з ним також пам’ятає, як Америку безпідставно викинули із Женевського процесу, де вона цілком могла відновити формулу Будапештського меморандуму у вирішенні конфлікту щодо України. Вашингтон не розуміє чому Київ погодився на квазі-екстериторіальне посередництво лідерів європейських, багатих але надто залежних від Росії країн без серйозних силових можливостей у війні з Москвою, яка діє виключно воєнною силою на яку і спирається його дипломатія. Це калька політики США. Досить успішна.

Трамп не бачить в Києві для себе нічого цікавого і важливого, як загрози для будь-яких національних інтересів Америки. Світовий порядок його не цікавить – США понад усе. Тому, високі представники, які діяли від імені президента Обами – віце-президенти, Держсекретарі у переговорах з Росією замінені висококласним представником інституту Маккейна – Куртом Волтером. Без повноважень, статусу, особистого контакту з Трампом і ключовими гравцями Держдепу. Нас покинули і це треба визнати. Не варто розглядати процес продовження санкцій проти Росії, як і процес санкції до компаній ЄС за будівництво «Північного Потоку-2» підтримкою України. Це план Трампа ламати політику старих адміністрацій і будувати новий світ за участю диктаторів. До яких в певній мірі можна віднести і кремлівського. Не треба й чекати, що Трамп програє. Настав час популістів, авантюристів, радикалів, націоналістів. Часто це може бути одна людина. В одному флаконі. Девелопер.