Степан Гавриш
в інтернет-просторі:

Путч відчаю
18.07.2016

Жодна політична сила чи громадянський рух не підтримали спробу нічного перевороту турецьких воєнних. Здається для всього світу відчайдушна атака частини турецької армії на владу з метою її захопити стала абсолютною несподіванкою для всіх, що вірили в унікальну стабільність політики президента Ердогана. Як і він сам, відпочиваючи на Егейському курорті Мармарісе. До цього, з 1960 по 1997 роки воєнним вдалося здійснити чотири успішних переворотів і реально та жорстко управляти політикою Туреччини. Це її феномен, який робить роль армії виключною а військові цінності глибоко вплетені в національну культуру. Завдяки Ататюрку армія завжди була гарантом і захисником кемалізму, його шести принципів, і світської держави. Не випадково армія лідер суспільної довіри - від 76 до 91%. Усе змінилося у 2003 році, коли на політичну сцену впевнено вийшов Ердоган. Можливо під впливом Гантінгтона він поступово і вперто понижував інституційний статус армії і її вплив на політику уряду: армія не може займатися політикою, оскільки логіка політики і логіка воєнних несумісні. З 2008 року Уряд Ердогана проводив систематичні і політичні чистки невдоволених воєнних. Після референдуму 2011 року, на якому народ погодився суттєво послабити роль армії, звинувативши воєнних у спробі перевороту, в наступні роки він арештовує більше сотні генералів, професорів, політиків і журналсітів. Виглядало так, що наймогутніша, чисельністю до 600 тисяч разом з резервістами армія, член НАТО з 1953 року, застигла в нульовій відмітці толерантності до політичного курсу Ердогана. І тут путч...

Усе це в надзвичайно складних у геостратегічних і воєнних умовах коли Туреччина тривало балансує на критичній лінії боротьби з тероризмом, маючи тривалий внутрішній конфлікт схожий на громадянську війну з курдами, ІДІЛ на своїй території, недружній Іран і "Сирію на шиї". Тому питання оборони і воєнної стабільності Туреччини є надзвичайним пріоритетом. Здається, тому, відповідальні воєнні не мали би жодного права на демонтаж "балансу стабільності" президента Ердогана. Очевидно, що якби в путч було втягнуто все командування ЗС Туреччини, то шансів його зупинити майже не було б. Можливо також, що в ньому були задіяні певна частина військових і спецслужб, які не могли в силу втягнутості у підготовку перевороту великої кількості воєнних не помітити цього тривалого процесу. Тим більше, тримати президента на курорті далеко від Стамбула і столиці. Не факт, що підготовка до перевороту носила видимий нам обмежений характер. Подібні путчі не тільки добре готуються професійними штабістами і аналітиками, але й будуються по всій вертикалі усіх видів ЗС. Найбільше сторожить, що як і при підготовці теракту в Ніцці, так і перевороту в Туреччині всі, без виключення спецслужби а також імениті розвідки виявилися сліпими.

Аналітики вже висунули версію, що причинами путчу в Туреччині стала боротьба за владу воєнних, терор який заливає країну кров`ю, і зростаючий авторитаризм президента. І хоча, дійсно, жоден попередній лідер не покинув свій пост демократичним шляхом (або вмирали, або скидали з переворотом), нинішній путч надто слабо був підготовлений. Президент, не маючи прямого зв`язку, який контролювали путчисти, звернувся через нелюбимі ним соцмережі, Інтернет, до своїх масових цивільних прихильників, населення, і вони подолали танки, змусили відступити озброєних військових від зайнятих ними основних рубежів і здатися офіційній владі. Довершили поразку путчистів мулли, які через гучномовці на мечетях неперервно скликали народ на захист президента Ердогана.

Лідер Туреччини був настільки шокований подіями, що звинуватив у злочинній змові духовного лідера руху "Хизмет" Фетхулу Гюлена, проповідника поміркованої версії ісламу широкої терпимості, який проживає в США з 1999 року в повній ізоляції, під посиленою охороною в штаті Пенсільванія. Той одразу рішуче засудив спробу військового перевороту і заперечив звинувачення у свою адресу.

Наступні дні будуть найбільш важкими для Туреччини і світу. Небезпекою є масові арешти не тільки військових, але й переслідування на тлі путчу суддів, 2745 яких було звільнено сьогодні з посад, і загрози переходу до масових внутрішніх репресій. Цим будуть користатися виключно зовнішні вороги Туреччини. Деякі з них, одягнувши маски взаємності і миролюбства, вже починають повільний гібридний наступ на Туреччину, пропонуючи їй дешевий газ "Турецький потік", мільйони своїх туристів, свій ринок для турецьких товарів.

Турецький народ не підтримав спробу військових захопити владу і усунути президента Ердогана, захистивши стабільність не лише всього регіону але й усього світу. І хоча Мадлен Олбрайт заявила, що тертя і проблеми в Туреччині не можуть бути вирішені зброєю, очевидність така, що саме зброя, яка включена агресією Москви проти України в глобальну політику, стає все частіше вирішальним хоча і неприйнятним аргументом сучасного розвитку. Для України, яка революційним Майданом привела до влади нинішнє політичне керівництво, ця ситуація має стати повчальною. При одному відмінку - найшвидше український народ готовий бути на стороні патріотичних воєнних.