Степан Гавриш
в інтернет-просторі:

Фальсифікати
13.03.2019
Фальсифікація виборів націлена на підробку виборчих документів і результатів виборів. Збочені мізки «сірих політтехнологів» можуть надати їй вигляд цілком законної. Глибоко аморальної, по суті. Руйнуючи геть зміст, дух виборчої демократії. Це злочинне викривлення волевиявлення. Чи взагалі його легітимного скасування і реалізації плану захоплення влади однією особою чи корпорацією. У наших умовах це може демонтувати слабку домашню «гібридну демократію» та надовго ратифікувати корупційно-олігархічну диктатуру. З маскою дволикого Януса: одна частина його обличчя – метафорична і солідарного демократа, інша – безжалісного конкістадора.

Політпрогноз на президентські вибори-2019 року вже критично негативний. Він важко отруєний масштабними, стратегіями і схемами тотального, нав’язливого занурення електорату в тепле й брудне болото майстерно підготовлених фальсифікацій. Найперше, безпрецедентно відкритою скупкою голосів і диявольськими технологіями щеплення зворотньої протестної реакції на шахрайське захоплення влади. Повільного привчання цієї неминучості і буденності, нездоланності. Попри агресію Москви, це не менш тяжка загроза національній безпеці та відновленню державності українців. На останньому Радбезі президент не наважився оцінити її масштаби та виклики. ПАРЄ, після алярмового візиту її делегації в Київ, 8 березня заявою в більшій мірі це підтвердила.

З ящика Пандори рішуче виходить Нацкорпус. Сила на силу. Політтехнологія на політтехнологію.

У країні, де корупція стала способом відкритого правління, фактором зовнішньої і внутрішньої політики, кумівство і непотія збудували єдиний соціальний ліфт. Виключно для правлячого класу і їхніх сімей. Тому, розраховувати на зміни при консервації такого режиму наївно. Політичний клас, забезпечуючи своє, по суті, безконтрольне панування, ліквідував не лише досить слабку систему стримувань і противаг в державній машині, але й, використовуючи агресію Росії, отримав імунітет від Західного альянсу. Антиросійські санкції, транші МВФ, Світового банку ЄБРР, Західних урядів, масовані фінансові ін’єкції в дерев’яний протез економіки, натомість глибоким і системним розвиваючим реформам, перетворили Україну у важкохворого реципієнта. В нього немає розумних шансів вижити без донора. Критичним стало корупційне споживання правлячим класом центрального бюджету, непрогнозовані маніпуляції з фінансовою системою і використання держави для наживи. Як банального ресурсу. Захід на чолі з Держдепом США в паніці. Їхні експерти пропонують домовитись із найбагатшими олігархами про повну і всесторонню їм амністію. Аби …(?) з їхньою допомогою створити незалежні антикорупційні органи і знищити слабших. Після трьох Майданів це деморалізуючий виклик виборцям, які пнуться стати політичною самодостатньою нацією. І свідчення олігархічної сутності влади, яка стала над державою і народом.

В Україні відтворена і вдосконалена, пристосована до Євроатлантичного курсу, примітивна патріомональна система Януковича: патрон-клієнт. Глава держави – центр прийняття всіх, важливих, і не дуже, рішень, формування як зовнішньої, так і внутрішньої повістки. Всі інші, незалежно від інституційних повноважень захищених Конституцією, тільки клієнти. Найближчі – статусні. Незгодні – в еміграції, або пацієнти СБУ і ГПУ.

Класична олігархія, автократія, не контрольований виборцями «гібридний режим» можуть і будуть діяти тільки таким чином. Із політичною конкуренцією та вільним волевиявленням вони борються з використанням всіх можливих і доступних власникам, бенефіціарам централізованої влади, ресурсами. Не випадково згідно із Freedom House у 2017 році 71 країна зазнала зменшення політичних прав та громадянських свобод. Тільки 35 мали їх розширення. Сьогодні 2 із 3 громадян у світі, включаючи українців, живуть в системах які не є повністю демократичними. Ми набагато, аніж ви думаєте, ближчі до Москви, чим до Брюсселю. Хоч би як до нього не йшли від Крут.

Ми стрімко наближаємось до моменту, коли виборці стануть лише технологічним й керованим (зомбованим) ресурсом цинічної, розбещеної вседозволеністю, армії політтехнологів. Вони сьогодні й реально керують країною. Єдине і найбільш віддане військо президента. Доля Манафорта їх не хвилює. Питання, зрозуміло, не в різних прізвищах прокурорів. Ніхто не збирається відступати. На відміну від парламентських кампаній, президентська, якби ми не хотіли цього уникнути, найлегше може бути сфабрикована саме правлячою командою. Вони можуть все. І до поразки не відчувають страху, «червоних ліній». Жодного контролю. Вони навіть не ходять голосувати. Якщо вірити авторам фільму США «Мухлювання, або хвіст крутить собакою».

Факти свідчать, що навіть підготовка до виборів, період агітації густо перевантажені гібридними, способами створення переваг на боці глави держави. І питання не лише в Томосі, конституційному закріпленні євроатлантичної інтеграції, жорсткій антипутінській риториці і забороні законом російським спостерігачам моніторити вибори в делегації ОБСЄ. Це було відкладено саме на останній час президентства. Для відновлення лідерства Порошенка. Як ідеальна політтехнологія. Але така конфліктна, навіть агресивна, повістка особливих заперечень не викликала. Як лінія розриву із СРСР і Російською імперією.

Президент володіє, практично, необмеженими ресурсами: державними, клієнтів, власними. Останні, взагалі не можуть бути реально оцінені, оскільки, що не виключено, більшість з них в тіньовому кейсі. Іншим кандидатам фінансувати виборчу компанію за межами виборчого фонду майже неможливо. Надто високі ризики «зачистки» силовиками президента. 21 лютого СБУ викрило «виборчу піраміду» Юлії Тимошенко. Одночасно Генпрокурор доручив ДБР «допитати нардепа Дубіля», польового «технолога Юлі». Він, за даними аудіопрослушки СБУ, «координував і організовував оплату технологів, у тому числі і з РФ. З їхньою допомогою була організовувана «сітка» для виборів, яка не фінансувалася з виборчого фонду». Перед цим у створенні «сітки» Аваков звинуватив команду президента.

«Сітка» на «сітку». Війна на виклик. Всі однакові. Чесних немає. Інших не буде. Президент – єдиний оборонець, антиросійський лицар, який не відступить. Навіть якщо й зло, то найменше.

Ніхто не хоче заглянути за горизонт виборів. За них ховається наступна глибока криза.

Найбільшою загрозою для вільного волевиявлення є зафарбована винагорода грошима соціально залежних громадян. Підвищенням мінімальних пенсій, високих надбавок до них, роздача поштарями «монетизованих субсидій», різке підняття зарплати військовослужбовцям. Десять мільйонів виборців, які виживають коштом держбюджету.

В економічній стагнації; стрімкому зростанні інфляційних і девальваційних трендів, балансування з надмірними борговими зобов’язаннями на межі технічного дефолту. Небезпечна і екстремальна політтехнологія. За принципом: або все – або нічого. На думку Сари Бірч з Есекського університету в The Economist («Зфальшовані вибори: як вкрасти перемогу») використання державних ресурсів під час виборчих кампаній є одним із найсильніших маніпуляторних механізмів їх фальшування. Це помітила й посол США Марі Йованович: «Державні ресурси не повинні спрямовуватись проти політичних опонентів».

За оцінкою деяких експертів президенту для перемоги на виборах потрібно до 15 мільярдів доларів. Якщо ця сума й перебільшена, то команда лідера держави щоденно витрачає приблизно 50-70 млн. доларів. У першому турі – 4,5-5 млрд. доларів. Біля половини, оскільки президент веде вибори як державні заходи і виконання своїх повноважень, платить державний бюджет. Тобто ми – платники податків і його виборці. Математичні аналітики можуть заперечити - це мінімальна цифра. Вершина айсбергу. Що під темною водою кругової поруки, непрозорості, корупції, фальсифікації, дискусії про що рясно заселили соціальні мережі, не знає ніхто. Окрім політтехнологів, які натхненно рулять країною во ім’я короля. І ще й самовпевнено дають розлогі інтерв’ю.

Оцінимо деякі факти. 6.02 «Батьківщина» заявила про масові підкупи виборців «командою президента»: «1 тис. грн. через банківські картки». Разом з Гриценком та іншими кандидатами Тимошенко повідомила, «що Порошенко виділив 2 мільярда гривень на підкуп виборців» чим керує заступник голови БПП Березенко. Й написала заяву у Нацполіцію, яка вийшла з-під контролю Банкової. Міністр Аваков детально, з купою цифр, описав «Дзеркалу тижня» «сітки» підкупу виборців з боку «кандидата в президенти на вибори 2019 Петра Порошенка». У розмірі «1,5 млрд. грн.»: «…кошти залучаються з Держбюджету». Плюс гроші клієнтів з місцевих бюджетів: «Труханов заклав у бюджет 200 млн. гривень на матеріальну допомогу… Ось і виплачуйте за нашим списком… Тут же працює адмінресурс… Поводься пристойно: і ми врятуємо тебе від наїздів НАБУ, ГПУ, НПУ…».

Президент, задаючи тон, підштовхує опонентів для використання непрозорих способів. Навіть формування виборчих фондів. «Схеми» знайшли 6 млн. доларів «пожертв у виборчий фонд Тимошенко людьми без статків і статусів».

Це закладає велику масу вибухівки під демократичним способом передачі влади і створення глибокої політичної кризи після виборів у зв’язку з втраченими надіями. Разом із капіталами. Якщо владу не віддадуть демократичним способом або не забезпечать її утримання переконливо довірою виборців. Депутація ПАРЄ в заяві, закликаючи поважати «основного учасника справжньої демократії – громадянське суспільство», коли «загальна обстановка в Україні підходить для проведення демократичних виборів», наївно вважає, «що ще є можливості для поліпшення і час, який залишився до виборів, дозволяє досягнути деякого прогресу». Неприхований песимізм. Ситуацію може змінити тільки різкий розворот президента або реакція Вашингтону. Для її моніторингу аварійно прилітав заступник держсекретаря США Девід Гейл. На тлі нарощування загострення протистояння з Москвою, республіканська адміністрація Трампа може й проснулась. Україна має залишитись першою лінією оборони від Росії. Віце-президент Пенс на Мюнхенській безпековій конференції, вмовляв Меркель провести спільні з Францією і США маневри в Чорному-Азовському морях. Канцлер ФРН, посилаючись на «застереження з боку Петра Порошенка», категорично відмовила.

Ще більше напружує ситуацію логіка автократії, що влада програти не може. Як і не буде сама себе карати. Навіть не дивлячись на розкіл силового блоку, який набирає силу небаченого конфлікту.

Таким чином, найбільше можливостей для фальсифікацій має команда глави держави. Зважаючи на його критичний антирейтинг, не виключено, що вона приречена ними скористатися.

З огляду жертви фальсифікацій можна спробувати описати їхній довгий протокол. Відомий на цей час. Ми не можемо вгадати інші способи дій фальсифікатів, які щодня, в ситуативних кімнатах, працюють над новими «інноваційними» способами як вкрасти демократію.

Технологія руйнування держави.

ЦВК. Контроль за головним інститутом гарантій вільного волевиявлення глава держави блискуче виграв, привівши туди, збільшивши і кількість членів, віддану, велику команду. Завдання, якщо вірити експертам, - сформувати до 31 березня лояльну і керовану більшість. Бажано на всіх рівнях. Ще 5 жовтня 2018 року «Опора» послала перший тривожний сигнал про «незаконність обмежень новоствореною ЦВК доступу ЗМІ на її засідання». Тобто, традиційної демократичної прозорості. Найбільша загроза фальсифікацій – на етапі впорядкування списку виборців. Це найнебезпечніша і найефективніша технологія маніпуляцій ЦВК може стати «фабрикою смерті» вільного волевиявлення. Виборчий корпус в Україні несподівано, не дивлячись на втрату великої кількості виборців через війну, зростає як на дріжджах. Велика спокуса формувати список віртуальних виборців – неіснуючих людей, які «розкидаються» через важкодоступні, ускладнені обмеженнями, виборчі дільниці та створення, взагалі, віртуальних дільниць. Перевірити це без внутрішнього консенсусу ЦВК практично неможливо.

Тимошенко з іншими кандидатами висловила стурбованість щодо друкування ЦВК більше 60 млн. виборчих бюлетенів одразу на два тури. З її погляду, вже в цьому закладена певна форма маніпуляції, непрозорості і нелогічності, що може бути використано для керованої фальсифікації.

Західні експерти чомусь вважають, що більшість маніпуляторів не часто вдаються до відвертого фальшування у день виборів. Тільки не в Україні. Виходячи із тотального тиску на виборців через використання олігархічних ЗМІ або їх підкуп, на що окремо звернула увагу місія ОБСЄ, адмінресурс соціальних працівників, залякування виборців націонал-радикальними угрупуваннями, тощо, пік фальшування виборів президента якраз і прийдеться на день виборів.

Битва бюлетенів на чолі із архітекторами вкидів загрожує викривити дійсну волю виборців. Це не феномен України. В колишніх уламках СРСР виборче шахрайство тримається 12-15%.

До цього влада може вдатися до «криміналізації» дій своїх основних опонентів – відкриття кримінальних проваджень як проти них, так і членів їхніх команд. ГПУ відкрила справу проти «колишніх міністрів оборони, дії яких привели до пониження обороноздатності країни». Основна мішень – А.Гриценко. Генпрокурор Луценко на ТРК «Україна» заявив, що ГПУ розслідує 56 кримінальних справ за втручання у вибори. Міністр Аваков на «1+1» повідомив, що на 24.02 поліція отримала «1871 заяв про порушення виборчих законів, порушила 89 кримінальних справ, 422 адмінпротоколи». 21.02 СБУ звітувала про 30 обшуків «у межах ліквідації схеми з організації підкупу виборців». Силовики вперше стали відкритою частиною політтехнології.

Влада контролює левову частину інформаційного простору. Найбільше – ТБ. За сценаріями «спеців» - технологів, психологів, розгорнутих дивізій порохоботів – журналістів, експертів, лідерів громадської думки, ГО та інструктованих виборців, створює паралельну реальність. Саме воно виступає чи не єдиним політконсультантом для нестійких і зомбує решту, формуючи, разом із підкупом, ядерну масу «свого» електорату. Поки що для подолання барєру першого туру. Принципово жорстка цензура, демонстративне залякування силовиками в «масках-шоу», аби створити стійкі ефекти самоцензури і нейтралізувати власників – не єдині методи впливу на політику і програми ТV. Спеціалісти аналітичної, платформи Parse.ly дослідили вплив ЗМІ на вибори Трампа-Клінтон і визнали, що маніпуляція, фейки в ТБ-Новинах здатні серйозно змінити настрої виборців.

Мета – створити враження реальної можливості, високої ймовірності і неминучості перемоги глави держави. Ті, хто має найбільшу довіру українців мають це підтвердити. К. Волкер на полях Мюнхенської конференції (AFP) прямо агітував за президента, мотивуючи це війною Росії: «…те, що вони намагаються зробити, це атакувати Порошенка і послабити Порошенка… вони сподіваються на якусь угоду з новим урядом, …вони не отримають цього від Порошенка». Синод ПЦУ закликав вірних «обирати верховного головнокомандувача, …помолившись, 31 березня… Від цього залежить наближення перемоги над агресором та досягнення не капітуляції перед ворогом, до якої, говорячи про мир, фактично закликають частина політиків, а справжнього справедливого миру».

Гра слів як маніпуляція. Страх, відчуття незахищеності як мобілізація навколо «перевіреного лідера».

День виборів. Блокбастер вже написаний. Режисура завершується. Мапа України розфарбована кольорами настроїв виборців, дрібно розділена шаховими полями з цифрами математичної комп’ютерної програми. Сітки, схеми, піраміди… Тисячі, десятки, сотні тисяч, мільйони розгублених гречкосіїв рухаються правильними колонами по віртуальному простору до голосувальних дільниць, аби віддати голос за Верховного Головнокомандувача. Включаючи 300 тисяч сліпих для яких не здогадались виготовити спеціальні бюлетені аби гарантувати їх право на таємне голосування. Можливо, разом із спецручками наповненими чорнилами, що зникає. Ну що ж, у світі тільки 30% виборців закінчуються передачею влади.

Оцінимо поле бою за чесного президента. Прийоми фальсифікацій, описані нижче, вже не раз використовувались в день голосування.

1. Дочасне (ранкове), або коли збирається натовп, вкидання бюлетенів до відкриття виборчих дільниць. Від 5 до 10%. Можливо тільки при змові виборчих комісій, місцевих адміністрацій і правоохоронців. Шляхом підкупу, залякування, обіцянок.

2. Підготовка «своїх» членів виборчкомів і контроль за ними «контролерами» та робота з «чужими» членами.

3. Бійки, сутички, очевидне, демонстративне вкидання великої кількості «лівих» бюлетенів, навмисне пошкодження виборчих урн, «дурна», груба агітація з метою визнати вибори на дільниці, де завідомо перемагає опонент, недійсними.

4. Масове, під контролем, голосування на дому з «чарівною урною» важко хворими виборцями або з обмеженнями. На виборах президента ніякого особливого підтвердження стану здоров’я виборця для виїзду до нього членів виборчої комісії, окрім заяви, не потрібно. Одночасно обхід квартир, будинків із додатковими бюлетенями для прискорення голосування. Довіз на автобусах тільки «своїх» виборців (особливо в негоду, вечірній час).

5. Вкидання недійсних бюлетенів проти кандидата-опонента.

6. «Карусель» - обмін чистого бюлетеня біля виборчої дільниці на підготовлений (за винагороду), включаючи й доплату за раніше отримані разом із наливайками; використання технологій «автокаруселей» спеціальними автобусами організованими групами виборців із підробленими документами.

7. Голосування за «мертвих душ» і «віртуальних» (придуманих) виборців.

8. Окреме, організоване різними «ГО» по контролю за виборами, відеоспостереження (в т.ч. таємно, під прикриттям членів виборчої комісії розташоване за виборчими скриньками) відносно «куплених» виборців з попередньою їм демонстрацією і вимогою відеофіксації голосування.

9. Прихована агітація під «прикриттям» членів комісії і розповсюдження наклепів на основного(их) опонента(ів) і використання «чорного піару» біля виборчої дільниці.

10. Контроль за «правильним» голосуванням адміністративним ресурсом; начальницьким складом правоохоронних органів, збройних сил, за голосуванням на спецдільницях.

11. «Самозванці» - голосування декілька разів від імені інших виборців або під фальшивими прізвищами; голосування за пацієнтів клінік персоналом.

12. Фіксування і оприлюднення різноманітними способами (екзит-поли, журналісти, блогери, громадські організації) запланованих результатів для легітимізації фальсифікацій. Саме на конфлікті результатів екзит-полів завершилась кампанія по виборах президента Грузії у 2018 році.

13. Підписання «пустих» протоколів до дня голосування (в лісі, за дружньою вечерею, тощо) головою та членами комісій куди вносяться після закриття дільниць підготовлені дані голосування.

14. Вимкнення світла в момент підрахунку бюлетенів для масштабної фальсифікації.

15. Підміна урн для голосування на ідентичні із зфальшованими бюлетенями.

16. Псування бюлетенів («недійсні») опонента(ів).

17. Перемішування пачок бюлетенів на користь свого кандидата коли до них додаються бюлетені іншого кандидата; «солянка» - підміна якоїсь кількості бюлетенів у підтримку «свого» кандидата.

18. «Каскад». Каскадний підрахунок. Доля виборів вирішується в перші години після закриття виборчих дільниць:

а) фіксуються і оприлюднюються різними способами заплановані результати;

б)інтенсивна робота з «підрахунком» бюлетенів (голосів) по ланцюжку: дільниця-район-округ-область-ЦВК до наступного дня поза всією системою зовнішнього моніторингу. Чітка координація, висока особиста мотивація і жорсткий план-стратегія де всі діють як один механізм.

19. Вкидання бюлетенів із надлишкових і сфальшованих після закриття виборчих дільниць «своїм» членами комісій.

20. Бюлетені просочують спецрозчином в клітинці навпроти опонента. Після відмітки ручкою позначка через час зникає.

21. «Команда» - члени виборчкомів дозволяють голосувати родичам за інших членів родини; надають «допомогу» виборцю, якому складно зрозуміти бюлетень; вносять в журнал тих, хто не з’явився, їхні дані, беруть бюлетень і голосують; «хитрий палець» - порча бюлетенів, наприклад забинтованим пальцем з ручкою всередині пов’язки; зарахування «своєму кандидату» спірних бюлетенів; використання фіктивних бюлетенів за виборців, які не голосували.

22. Хакерські маніпуляції з реєстрацією – злам реєстраційних баз з метою видалення або заміни прізвищ, імен виборців. Громадянин не може проголосувати – вікно фальшування; хакерські злами при підрахунку голосів.

Це не всі способи фальшування виборів в Україні. Решта ще не скоро стануть відомі. Їх авторам потрібні вдячні клієнти. Деякі з них цілком можливі як, наслідок певних рішень ЦВК – єдиного рефері на виборчому полі до рішення суду. Наприклад, комісія заявила про скасування тендеру на закупівлю архівних боксів для доставки бюлетенів з протоколами від дільничних до окружних виборчих комісій після підрахунку голосів. Тому, членам ЦВК прийдеться доставляти їх підручними засобами. (?)

Петро Порошенко в силу особливостей характеру і об’єктивної необхідності буде намагатись не просто перемогти, а добитись серйозної переваги над своїми основними опонентами. Втративши політичне лідерство. Його особистий рейтинг, попри неймовірні зусилля і шалену активність, не має прогнозованої динаміки, зростає надто повільно і волотильно, а антирейтинг, стала недовіра до нього із «забетонованим ядерним антиелекторатом», виглядає неприступною стіною. Окрім сильних амбіцій, його ще більше мотивує страх. Тимошенко заявила Соні Кошкіній, що спочатку посадить трьох його друзів, а потім і їхнього патрона. Для цього після другого туру, якщо переможе, вона закриє аеропорти. В цьому напрямку здійснює тролінг і Гриценко.

У П. Порошенка, який блискуче, з політичної периферії, переміг вже в першому турі драматичного 2014 року, часу для зламу агресивного ландшафту виборчої компанії, не залишилось. Якщо «Путін не нападе» - Москва не почне масштабне вторгнення або різко не збільшить вогневе зіткнення на лінії протистояння в Донбасі. Ну, хоча би нападе на наші військові кораблі в Азовському морі на військових навчаннях.

Він буде діяти рішуче. Ціна не важлива. На кону – все. І його може отримати лише переможець. Він є основним гравцем незалежно від рейтингів.

Фальсифікати і ми. Хто кого?