Степан Гавриш
в інтернет-просторі:

Недодебати
15.04.2019
Зеленський тільки стає політиком. Стрімкіше, аніж видається. Особливо політтехнологам і порохоботам. Неофітам бракує досвіду. Брутального – маніпуляцій цінностями, ефектами і емоціями. Тому й припустилися помилки, виштовхавши головнокомандувача на шоу-поле, на якому видовище нищить політику. Президент, за звичкою, завзято вискочив на нього і змагається не за виборців, а глядачів. Зеленський навпаки, перетворює глядачів у виборців. Президент поволі стає актором «коміком», а «Зе», з такою ж швидкістю, – «слугою народу» і політиком. Аналізи, боротьба за сцену і яскраві картинки, із відразним чорним піаром, образами, приниженням людської гідності, мовним ієзуїтством. Як прощальна гастроль.

Команда Зеленського не скористалась відкритою можливістю підтримати атаку суспільства на Порошенка за його болючі президентські провали, перетворення держави в дохідний ресурс для оточуючої його клептократії, тотальну корупцію, яка демонтувала доступ громадян до прав і свобод, принизливу бідність та тяжку, втратну війну на Донбасі. Разом з анексією Криму з капітуляційними Мінськими угодництвами. Легкість, з якою команда «95 кварталу» провела кастинг для Петра Порошенка у шоу-бізнес, засвідчила й іншу негативну сторону його політичної кар’єри: політтехнологія обрання його на другий термін, яка була побудована виключно на критеріях страху, взаємоненависті, розколу і соціального люмпенства провалилася. Плану «Б» - немає. Якщо не вважати ним боротьбу за контроль над парламентом і обрання євродепутатом у 2024 році. Остання надія – довести неспроможність Зеленського. Піднятись до рівня Порошенка. Очевидно, інтелектуально. Тому – дебати. Щодня. Незалежно, чи прийде опонент.

Тактика боа-констриктора, пітона, який, повільно обнімаючи і стискуючи свою жертву, поглинає її. Блискучий ритор, добре освічений і метафоричний політик, досвідчений і нестримний дуелянт Порошенко розраховує на перемогу над своїм молодим суперником, який завчено грав лише роль президента Голобородька. Це може означати лише одне – президент відчайдушно продовжує боротьбу вже один. Його штабу, розміром у більшу частину бюрократичного апарату держави, знайти антидот Зеленському не вдалося. Тому, що не він є суперником у Порошенка. Головним опонентом у нього виступають українські виборці. В першому і другому турі цих божевільних перегонів. Фронда. Ідеальна, яка колективізувала свою здатність «тихою» революцією в легітимному полі народовладдям рішуче змінити національного поводиря. Соціологія показує зростання підтримки Зеленського і провал підтримки Порошенка. Незважаючи ні на що.

Локомотивом феномену виборів 2019 стали соцмережі, де щодня тільки нарощується війна мас виборців із мобільними групами порохоботів. Це новий тип, форма, цивілізаційного, світоглядного розколу українців, які масово переселяються в цифровий, віртуальний світ, ще вільний від цензури-самоцензури, з рівними можливостями для самореалізації і з необмеженим вікном можливостей. Лише окремі «елітопризначенці», із схожими на претензії радянської епохи на моральну зверхність, пишуть листи у підтримку діючого президента, лякаючи вслід за ним апокаліпсисом розпаду держави і путінською навалою, якщо буде обраний інший кандидат.

Стаття 62 Закону «Про вибори президента» не зобов’язує кандидатів до дебатів, у другому турі їх форми, місця і підпорядкування якійсь формальній інституції. Єдине правило – вони проводяться за гроші державного бюджету Суспільним мовником і за його виключної модерації. Всі інші медіа можуть приймати у них участь і транслювати ефір безоплатно. Закон дозволяє й інші, агітаційні форми дебатів між кандидатами у другому турі. Пропозиція Зеленського прийнята Порошенком провести очну дискусію на НСК «Олімпійський» 19 квітня з 19.00 є принципово важливою. Ми знаємо, що буде говорити Петро Порошенко і як буде себе він подавати на будь-якій сцені. Але ми не знаємо, що буде говорити Зеленський, яку програму максимум і мінімум готує для країни майбутній її керманич. І головне, як тримає він удар. Не лише від динозавра української політики, але й від викликів і важких загроз державності українців.

Єдина небезпека, яка чатує на Володимира Олександровича і на яку за день до виборів з нетерпінням чекає Петро Олексійович – не перетворити дебати в шоу. Навіть блискуче, яскраве, захоплююче видовище. Українцям і дня достатньо для розчарування.