Степан Гавриш
в інтернет-просторі:

Донбас і Мінськ в одному флаконі.
04.08.2020
Екстремальна ситуація із дикими качками Вагнера, які безпечно розташувалися в Білорусі, бентежить абсурдністю ситуації. Лише на перший погляд. Виключно кремлівські боти і українські транслятори Путіна можуть говорити про використання Мінську як транзитного коридору в Лівію, Сирію чи Судан. В логічний розум це ніяк не вписується, а заштовхати туди подібну абракадабру вкрай важко.

Більш зрозумілою і доказовою може бути версія про ФСБшну закладку. На випадок «майдануті білоруси» зберуться і почнуть діяти по українському сценарію 2014 року. Тоді досвідчені і цинічні вбивці Вагнера виконають свою місію по зачистці революційних ворогів Бацьки. Хоча він і противний, веде дивну антиросійську виборчу компанію, але без сумніву залишається в колоді карт Путіна.

Третя версія виглядає дещо екстремально-фантастичною, але більшість фантастики поволі стає реальністю. Чи може бути це спектаклем, схожим на терористичні атаки на міст метро в Києві та луцького терориста-філософа, якого рано-чи-пізно можуть визнати неосудним або призначити йому бути героєм для анархістів неадекватів в тюрмі. Невипадково Москва відморозилася разом із інформаційними фабриками Повара, які завжди супроводжують гібридним чином екстрим навколо найманців Вагнера.

Україна будь-якою ціною має заполучити тих 14 вагнерівців, які воювали на Донбасі для доказів ведення війни проти України виключно Росією. Позиція української влади, особливо МЗС, надто в`яла, нерішуча і якась дивна, як і всеосяжне перемир`я на Сході. Тому все це змушує ще раз повернутися до ТКГ, яке підписало невідомим способом, про якийсь план сталого миру на лінії розмежування з ОРДЛО. При всіх позитивних розмовах про мир і бажання вберегти життя нами намагаються постійно маніпулювати.

Перше. Суто військово-стратегічне. Нас осліпили, заборонили будь-яку активність, включаючи збір інформації та оцінку фронтової ситуації. В тому числі й підготовку до наступальних дій. ОРДЛО отримало всі переваги і ними успішно користаються. Російські супутники, системи раннього попередження класу АВАКС радіоелектронної боротьби та перехоплень, шпигуни й агенти впливу російські в Києві активно працюють на підтримку боєздатності і нарощування воєнного потенціалу двома арміями ОРДЛО. Вони точно не збираються підтримувати режим перемир`я. Друге. Москва неприховано, скоріше прямо, про це повідомила всьому цивілізованому світу, златоустами Пєскова. Від імені Путіна. Однією фразою. Точною, як снайперський постріл із 200 метрів: «Росія не буде гарантом перемир`я на Сході». Немає значення мотивація. Бойовикам послали чіткий публічний сигнал, що мир Москві на Сході України непотрібний. Навпаки. Терористичним військам розв`язали руки, які й так не були нічим зв`язані. На цьому тлі якось смішно виглядає заява пана віце-прем`єр-міністра, що режим перемир`я не порушується а порушується лише режим тиші. Ну що ж, як кажуть, яка баба таке й корито.

У президента Зеленського є усі шанси повернути політику дипломатії МЗС, яке поставили в куток і заявити для усього світу, що Росія такою заявою після спроби президента Зеленського про щось домовитись з Путіним в неділю завершилися фактичним виходом Росії із Мінського процесу. Навіть якщо дивитись на одну історію, дискусію навколо мінських протоколів. Найманці генштабу Кремля вже в Білорусі. Нещодавно вони напали на Британію, вбивши її громадянку бойовою отруйною речовиною. Перед тим і після того були Америка, Німеччина, Хорватія, Чехія, Болгарія. І над всім цим російські ВВС, танки, Колібри атакують народи, найперше цивільне населення в Сирії, Лівії та інших місцях. А в цей час російська зброя може привести до тяжкого кровопролиття між Азербайджаном і Вірменією. Прийшов час не тільки над цим задуматись, але й говорити про українську державу та її народ, їх спільну місію у боротьбі за виживання. Кращої нагоди зробити Білорусь нашим союзником ще не було.