Степан Гавриш
в інтернет-просторі:

Чи дійсно Донбасу потрібен «особливий статус»: Гавриш розповів, хто і як використовує цей закон
11.10.2018
Закон про особливий статус Донбасу свідчить про певну віртуальну реальність, на яку спирається діяльність політики Росії на Донбасі. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український політик, доктор юридичних наук, професор Степан Гавриш.

Коментуючи інформацію про те, що депутати Верховної Ради України підтримали прийняття за основу і в цілому законопроекту №9153 про пролонгацію закону про особливий статус Донбасу, наш співрозмовник зазначає наступне: «Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі залишається єдиним способом легалізації діяльності політико-військових адміністрацій на Сході. Попри те, що цей закон не діє і нам намагаються сказати, що цей закон є способом формування якогось українського контролю на території Донбасу, це не відповідає дійсності. Цей закон свідчить про певну віртуальну реальність, на яку спирається діяльність політики Росії на Донбасі, саме те, що залишається Мінський процес як основа врегулювання відносин воєнного конфлікту між Україною і РФ через Донбас, через створення там воєнних квазідержавних автономій з широкими повноваженнями, які будуються за принципом гарячого вето на дії Києва. Будь-які кроки Києва можуть бути оскаржені саме цими автономіями, які будуть водночас знаходитися під юрисдикцією України і в певних військово-політичних відносинах з РФ».

«Проблема полягає у тому, що цей закон з точки зору радників Штайнмайєра, який запропонував вихід саме через подібний закон, в тому числі формування політико-квазідержавної автономії на Сході, вирішити питання цього конфлікту, реалізований сьогодні в схемі Меркель. Тобто створення там міжнародної адміністрації і введення туди міжнародного контингенту без дозволу РФ зробити неможливо, але й без дозволу керівництва бойовиків це зробити неможливо. Взагалі, що ставити питання про миротворців, необхідно мати дозвіл», - додає експерт.

В той же час, продовжує Гавриш, залишається інша модель, коли дія цього закону може призвести до розгерметизації ситуації, пов`язаної з незаконністю існування воєнно-політичних адміністрацій в Донецьку і Луганську і проведення там виборів через три важливі компоненти.

«Перше — це перетворення цих сепаратистських анклавів на широкі автономії після внесення відповідних змін, в тому числі до Конституції України, що зробити надзвичайно важко і практично неможливо. Друге — через гарантії надання всеосяжної політичної амністії всім бойовикам, про що говорить цей закон на відміну від мінських протоколів. І третє — це не демілітаризація територій, а перетворення військових організацій, які там сьогодні існують, добре підготовлених, на народну поліцію. І саме вони будуть спільно з російськими прикордонниками і, можливо, представниками України та ОБСЄ, охороняти кордон між Росією і цими сепаратистськими анклавами», - зазначає співрозмовник видання.